До тебе, Україно, наша бездольна мати,
Струна моя перша озветься,
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.

Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування, її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці. «Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом, – писав Максим Рильський, – то найвідповідніше слово було б – боротьба». З’явившись на рубежі двох століть і двох епох, ця творчість стала однією з вершин української літератури.

Талант Лесі Українки багатогранний, її ім'я овіяне всенародною любов'ю.  Саме тому із метою виховання любові до творчості Лесі Українки у нашій школі було  проведено літературно-музичне дійство « В її іменні барви України», у якому взяли участь учні 4-Б класу під керівництвом класовода Куруц О.І. Дівчатка-ведучі Пуглива Марія-Анастасія та Шепа Каріна відкрили школярам цікаві сторінки життя, творчості і боротьби великої поетеси. Коштяк Анастасія захоплено декламувала перший вірш «Надія», дивуючись, що його Леся написала в дев’ять років, отже була ще молодшою за неї. Любов і повагу до рідної матусі Олени Пчілки передала учениця Тягур Вікторія у поезії «Вечірня година». Коли Станкович Аліна читала поезію "До мого фортепіано", присутні ніби чули сумну, тиху, плавну мелодію цього музичного інструменту, що наче огортає поезію, передаючи сум, печаль, ніби побачили  обдаровану дівчину, душевно глибоку, уважну до інших. Свої болі вона тамує в собі, щоб не засмучувати найдорожчих їй людей, і тільки фортепіано відкриває душу. Ніжно і схвильовано звучала поезія «Конвалія» з вуст Чижової Вікторії. Четвертокласники Масалов Мирослав, Бубряк Віталій, Кузьма Юлія, Магерович Михайло,Могилевська Анастасія, Масалова Магдалината Пуга Євгеній  відтворили на сцені музично-поетичний цикл поезій «Сім струн». Приємно, що Лесині струни звучать і сьогодні. Нехай вони допомагають  струнам наших сердець бути настроєними, нести тепло й світло людям. Нехай разом вони звучать симфонією наших душ, створюючи краще майбуття.

Свято було сповнене глибокої пристрасті, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі. Присутні відчули глибоку відданість ненці - Україні, захоплення красою природи, ніжність поетичного слова та легкий сум, притаманний  ліричній поезії.  

Віримо, що такі заходи допоможуть дітям краще дізнатися про творчість видатних людей нашої країни, виховати почуття прекрасного, цінувати мудрість, не боятися труднощів, прагнути до самовдосконалення. А також шанобливо ставитися до рідної мови, бо це – чинник самозбереження кожної нації та людини зокрема. Тому бережімо свою історію, передаваймо нащадкам неоціненні скарби минулого ! То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові, надії та мужності у нашої неповторної Лесі Українки!