09:54 Мелосердю немає меж! | |
Добрим бути просто чи не просто?
Перед українським суспільством виникла потреба в особистості, здатній зробити самостійний моральний вибір, що вміє відстоювати свої переконання й ідеали. Виховання справжнього громадянина нашої держави нерозривно пов'язане з розвитком свідомого прагнення дитини до добра, пробудження в ній любові, жалю, співчуття. Дитина не може стати особистістю і громадянином без засвоєння сучасних цивілізованих форм взаємодії, без уміння співпереживати, виявляти дієву участь, милосердя і турботу про оточуючих.
Не залежить доброта від зросту, І дитина робить добру справу, Як не кине друга на поталу. Як людей полюбиш, пошануєш, Силу для добра в душі відчуєш. І закрутиться земля скоріше, Якщо разом станемо добріші. Милосердя, можливо, найдавніше людське почуття. Людина стала людиною не тоді, коли взяла в руки палицю і прилаштувала до неї каменя, а коли відчула добре почуття не тільки по відношенню до свого, але і до чужого - з чужого племені, з чужої сім'ї, коли вона пожаліла таку ж людину не за те, що вона своя, а за те, що вона людина. Привчають до милосердя, та любові до ближнього і в нашій Колчинській ЗОШ І-ІІІ ступенів.Тому в один з грудневих днів замісник президента школи Порохнавець Дарина та члени комісій учнівської ради під керівництвом педагога-організатора Масалової М.І. завітали в Домбоківську школу-інтернат. А причиною цього візиту стала щорічна акція під назвою «Діти-дітям», яка вже стала доброю традицією в нашій школі. Під час акції учні та вчителі збирають в школі одяг, взуття, іграшки, солодощі та інше. В цьому році найактивнішими виявилися учні 6-Б класу і були нагороджені грамотою на шкільній робочій лінійці. Саме завдяки таким акціям в учнів виховується чуйність, благородність, доброта, учні вчаться протягувати руку допомоги тому, хто її потребує. Найприємнішою ж була зустріч з самими вихованцями – чудовими, надзвичайно милими дітьми, які з посмішкою зустрічали нас. Важко описати, наскільки сильно стискається серце, коли ти дивишся на цих неймовірних дітей і розумієш, яка нещасна в них доля... Тож не будьмо байдужими, не забуватимемо про дітей, що позбавленні батьківської любові. Ми ж в змозі дати їм хоча б декілька хвилин щастя, подарувавши при цьому лише одне – свою увагу та щиру посмішку. | |
|
Всього коментарів: 0 | |