Хліб – це життя, добробут, багатсво. За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і навпаки – коли він зникав, неодмінно приходило лихо. Тому в народі до хліба ставилися з такою пошаною, передавали любов до нього своїм дітям і внукам.

   Як і коли народжувалися в людини ця любов до хліба? Щоб дати на це небуденне запитання відповідь, класовод Обіцька Т.М. з учнями  2-Б класу запросили всіх на виховну годину  «Хліб - усьому голова». Гостей зустрічали піснею « Ой зелене жито, зелене» та з короваєм на вишитому рушнику. Учні познайомили присутніх із процесом вирощування хліба. Підготували проект про те, як хліб прийшов до нас на стіл, звернули увагу на зміст праці людей, на їхню злагодженість і взаємодопомогу в роботі, на механізацію праці. На закінчення всіх пригостили запашним короваєм.

   Виховна година направлена на виховання шанобливого, бережливого відношення до хліба, вшановування праці хліборобів, повагу до працівників хлібопекарської сфери; на  формування думки про хліб, як про одну з найбільших цінностей у житті людини, про відношення людини до хліба – як про мірило її вихованості, людяності, бажання дізнаватися більше про звичаї, обряди українського народу.