Головна » Статті » Наші розробки » Предмети суспільно-гуманітарного циклу

Урок з української літератури у 10-му класі.
Мета:
  • Допомогти учням відчути неповторний світ Карпат і його мешканців;
  • навчити зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене;
  • удосконалити навички вдумливо читати твір;
  • розвивати творчу уяву, вміння малювати   словесні  картини,  створювати  аплікації; 
  • виховувати   естетичні смаки, бажання, глибше  вивчати духовний  світ українців, їх звичаї  і традиції.
Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.
Обладнання: картки самооцінювання, інтерактивна дошка, ілюстрації до твору, уривки з кінофільму.
Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, усна зв'язна розповідь, гра  Вишивання рушника», заочна  екскурсія, аплікація, заповнення паспорта твору, «Скарбниця мудрості», «Театр одного актора», метод «ПРЕС».
 
Епіграф: В життя приходиш чистий і красивий.
З життя ідеш заморений і сивий…
Ліна Костенко
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація уроку.
Учитель. Уривок із поеми В. Гренджі-Донського «Червона скала».
Чарівна ця земля краси, Співучі води і ліси, За бором бір,за лугом-луг, Воли у лузі тягнуть плуг, Зросте пшениця,жито.
Верхами дивне пасмо гір, Природи величавий твір,
                                                     Немов пугар он та гора,
                                                     А тая друга,мов стара,
                                                     Втомлена віком сіла.
 
Ліси піснями тут гудуть,
                                                     Сріблясто річечки пливуть.
                                                     А подамося трохи в діл –
       Сам виноград в підніжжі гір,
                                                     Життя,краса,багатство!
(На інтерактивній дошці з`являються малюнки,фото природи Карпат )
Так красу, багатство природи Карпат описав наш земляк закарпатський поет В.Гренджа-Донський. Ви прослухали чудові рядки вірша і заочно побували на екскурсії у горах Карпатах. Про наш  Карпатський  край,  його звичаї,  традиції писав і відомий український письменник М.Коцюбинський у вивченому вами творі «Тіні забутих предків». Він закохався у Гуцульщину,коли вперше приїхав у Карпати.
            «Коли б ви знали, яка велична тут природа, яке первісне життя!  Гуцули – оригінальний народ… Скільки тут красивих казок – переказів, повір`їв, символів. Збираю   матеріали,  переживаю   природу,  дивлюсь,  слухаю,  вчусь…» - писав письменник в одному з листів.
       А ще, пишучи твір «Тіні забутих предків», М.Коцюбинський зізнався: «Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит   Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений».
ІІІ. Цілевизначення і планування уроку.
Учитель. На  сьогоднішньому  уроці  ми узагальнимо вивчене  про твір «Тіні забутих предків», ще раз поринемо у загадковий світ природи з її міфічними істотами,доторкнемося до найсвятішого – звичаїв,традицій  гуцулів.
Я спонукаю вас бути на сьогоднішньому уроці  уважними, спостережливими та активними. Тоді  у  кінці  уроку  зможете набрати максимальну  кількість  балів, заповнити картку  самооцінювання. І найголовніше – ми,  дізнавшись  більше про гуцульську культуру,будемо вишивати гуцульський рушник.
IV. Оголошення теми і мети уроку.
Учитель. Учні,запишіть у зошити сьогоднішню дату,класну роботу та тему уроку.  Запишіть епіграф до уроку:         
В життя приходиш чистий і красивий.
З життя ідеш заморений і сивий…
Ліна Костенко
Наш урок також має ім`я: «Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна».  
Розпочнемо урок з колективної роботи. Заповнимо паспорт твору «Тіні забутих предків» за поданою таблицею.
(На інтерактивній дошці з`являється таблиця)
1.    Автор,назва твору: ( М.Коцюбинський «Тіні забутих предків»)
2.    Рік написання : ( 1911)
3.    Жанр:   (психологічна повість)
4.Головні герої: ( Іван Палійчук, Марічка Гутенюк,Палагна )
5. Тема:  (зображення життя, звичаїв гуцулів, зв`язок людини з природою)
6. Ідея: (автор возвеличує чистоту людських взаємин, почуттів, гармонію людини з природою)
7. Проблематика: (суть любові і щастя; вірність і зрада; боротьба добра і      зла;  гармонія людини й природи; краса і потворність в людині; християнство і язичництво)
8. Композиція: (єдина сюжетна лінія – життя Івана Палійчука).
Заповнивши паспорт твору,проведемо «Експрес-опитування» щодо змісту повісті.
-    Як в літературі називають М.Коцюбинського літературознавці?
                                                 ( Сонцепоклонником)
-    Назвіть режисера кінофільму «Тіні забутих предків» (С.Параджанов)       
-    Якою була перша назва повісті «Тіні забутих предків»? («В зелених горах»)
-    Назвіть головних героїв повісті. ( Іван Палійчук,Марічка Гутенюк)
-    Коли і при яких обставинах зустрілися Іван і Марічка? (Під час бійки між родами )
-    На чому вмів грати Іван? (На флоярі)
-    Яким талантом була наділена Марічка? (Складала і співала коломийки )
-    Де був Іван, коли Марічка померла? (У полонині,випасав овець)
-    Чому Іван одружився на Палагні? (Бо потрібно було жити далі,працювати, господарювати)  
-    Як помер Іван? (Пішов у ліс, впав у провалля і невдовзі помер).
Учні, з`ясуємо ваш емоційний стан після прочитання повісті. Проведемо метод «ПРЕС» .

Читаючи повість, я

захоплювався
     дивувався                   бо…
     не розумів
       відчував

Епіграфом до нашого уроку є слова відомої української поетеси,нашої сучасниці, Ліни Костенко:
В життя приходиш чистий і красивий.
                                   З життя ідеш заморений і сивий…
Це слова про головного героя повісті – Івана. Адже М.Коцюбинський, як художник-психолог, змалював   його  життя від  народження  до смерті. Розповідаючи про Івана Палійчука, автор знайомить  нас із Гуцульщиною, її природою, звичаями, традиціями, культурою, віруваннями.
Бесіда:
-     Пригадайте ,як описує М.Коцюбинський народження Івана?
-    Як ставилася мати до свого сина?
-    Чому з раннього дитинства Іван більше проводив часу на природі?
-    Звідки Іван дізнався про нечисту силу?
 Робота з текстом повісті.
 Виразне читання уривка, коментування прочитаного.
       «Знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім; що в лісах повно лісовиків,які пасуть там свою маржинку;  що там  блукає   веселий чугайстир, який  просить зустрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири; по скелях ховається щезник. Міг би  розказати  і  про  русалок… Всякі злі  духи  заповнюють скелі,ліси,провалля, чигають на християнина  або на маржину,щоб зробити їм шкоду.
       Весь світ був як казка,повна чудес…
(Учні розповідають,що вони знають про ці міфічні істоти).
      У гуцулів було своє уявлення про створення світу. Вони  хоч  і  були  христия-  нами ,  проте християнські свята тісно перепліталися з язичницькими звичаями.
      Учні,пригадайте легенду,яку розповідав Микола-вівчар Іванові у полонині.
(Обговорення легенди про Бога та арідника)
(Порівняти легенду з Біблійною притчею про створення світу).
Живучи між старих смерек, гірських потічків, Іван відчував природу, як живу, чув її звуки. Так навчився грати на чому? (На флоярі)
(На інтерактивній дошці з`являється фото флояри)
   Гуцул-дитя природи. Природа входить в його душу чарівними звуками. Його гру на флоярі чудово доповнювали коломийки,які складала і співала Марічка.
(Уривок із кінофільму С.Параджанова)
Бесіда:
-    Хто така Марічка?
-    Яким було кохання між Іваном та Марічкою?
-    З героями якого твору порівнюють молодих гуцулів?Чому?
-    Які обставини змушують Івана йти в полонину вівчарити?
Де б Іван на знаходився, що б не робив, він постійно відчував зв'язок з природою, відчував її, милувався нею і боявся.
Тож давайте і ми з вами доторкнемося до природи наших рідних Карпат. Прослухаємо, як описав її М.Коцюбинський і створимо  аплікацію «Жива природа Карпат».
(Один учень читає уривок із повісті, інший-створює аплікацію на дошці)
  «Гори голубіли на небі, насувалися на смерекові ліси з їх синім диханням. Було так тихо і сумно…чорні дерева безперестанку спускали сум свій у Черемош.
     Гори щохвилини міняли свій настрій. Враз сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленило трави…десь курився синій димок від ватри…
   Тут була тиша, великий спокій природи. Ліси дихають холодками, гірська вода шумить на скоках, летить у долину і трясе по каміннях сивою бородою.
    Так було тепло, самотньо і легко у віковічній тиші, яку беріг ліс.   А    долом Черемош мчить,  жене зелену кров гір, неспокійну і шумливу…»

(Учні аналізують створену аплікацію, висловлюють свої думки щодо цього виду роботи).

Учні, до якого літературного напряму відноситься повість «Тіні забутих предків»?  (До імпресіонізму)
Адже М.Коцюбинський відтворив навколишній світ у всій його змінюваності та рухливості. Читач відчуває дихання природи, чує звуки, відчуває запах смерек, гірських струмочків, моху. А це і є ознаками імпресіонізму.

Багатою  була і є Гуцульщина на  звичаї і традиції. Багато   свят  протягом  року відзначають  гуцули. У повісті письменник  акцентує  увагу на окремі звичаї та обряди.
Пропоную провести гру «Скарбниця мудрості». (Учні витягають завдання)
Пригадайте, які звичаї, обряди,  пов`язані з поданою подією:
  • Народження дитини
  • Ватра
  • Ворожіння
  • Смерть людини
Бесіда:
- Чи  всі  свята , згадані у повісті,ми  назвали?   Детально  М.Коцюбинський описує святий вечір. Щоб відчути атмосферу гуцульського святого вечора, я пропоную гру «Театр одного актора».
Монолог Івана (роль відтворює учень).
-Ось  і  настав  святий  вечір.  Сьогодні   я  все  роблю  поважно, неначе  службу  божу  служу.  Кладу  Палагні  живий  вогонь  для  вечері, стелю  сіно  на  стіл  та  під   столом  і  з  повною   мірою  іздаю  звуки, щоб  велася   худоба.  Обкурюю  ладаном  хату й  кошари  щоб одігнати  звіра й відьом. Палагна  вже наготувала  усі  дванадцять  страв і, перше  ніж  засісти  за  стіл, несу  тайну  вечерю  худобі. Вона  першою  мусить скоштувати  голубці, сливи, біб  та   логазу. Потім   йду  закликати  на тайну  вечерю усі  ворожі сили. Беру в одну руку зі стравомиску, а в другу сокиру і виходжу на двір.
-    Усі чорнокнижники, мольфари, вовки  лісові та ведмеді, буре, прийдіть до мене на ситі страви, на вечерю  святу.
Ніхто  не  прийшов.
-    То  щоб  ви  ніколи  до  мене  і  не  приходили .
Повертаюсь  до  хати, разом  з  Палагною  молимося, благаючи  Бога  про  душі  померлих. Відчуваю, що  за  плечима  плаче, схилившись, Марічка .
   Потім  старанно  продмухую  місце  на  лаві, щоб  не  придавити  яку  душу, і  засідаю  до  вечері …    
      Бесіда  щодо прослуханого:
    Учні, як у ваших родинах  проходить  святий  вечір, яких  звичаїв  дотримуються  у  ваших  родинах?
     Учитель. Трагічно  завершується  життя  Івана. М.Коцюбинський  детально  описує  гуцульський  похоронний  обряд. Письменника   давно  цікавила  вічна  загадка  смерті.  Він  порівнював життя  людини  з  агавою (показити  учням  цю  рослину), яка, зацвівши, помирає, щоб  знову  народитися.

Вічна мандрівка душі - це ще одне вірування гуцулів. Ми підсвідомо відчуваємо присутність поряд із собою душ далеких предків, частиною яких є самі. Це пояснює назву повісті – «Тіні забутих предків».

Отже,твір М.Коцюбинського є оптимістичним. Він стверджує,що життя продовжується, звичаї, культура передаються від покоління до покоління.
 
Доречними будуть  слова Матері Терези:
  • Життя – це шанс. Скористайся ним.
  • Життя – це краса. Милуйся нею.
  • Життя – це мрія. Здійсни її.
  • Живіть кожен своїм життям, але пам`ятайте, що вас об`єднує те, що всі ви –українці. Зберігайте та примножуйте звичаї рідного краю, нашої держави.

V. Рефлексивно – оцінювальний етап.
    Детально  ознайомившись  із  Гуцульщиною, її  культурою, звичаями, обрядами, ми готові вишити гуцульський рушник.
(Дві учениці вишивають рушник, клас допомагає)
(Учні порівнюють вишиваний ними рушник із фотографією гуцульського рушника)
Також, учні, заповніть картки самооцінювання. Поки заповнюєте картки, давайте підведемо підсумки уроку. Виберіть твердження і обґрунтуйте.
«Здивувало»
«Засмутило»
«Вразило»
VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці.
Учні здають картки самооцінювання.
V ІІ. Домашнє завдання.
Обов`язкове. Написати невелику творчу роботу в імпресіоністському стилі на одну з тем: «Спогад», «Сон», «Зустріч».
За бажанням:1.Укласти словничок діалектизмів із повісті «Тіні забутих предків».    
                     2.Підготувати повідомлення на тему «Сучасна Гуцульщина».
Дивитися, Завантажити:
конспект та презентація до уроку 
Категорія: Предмети суспільно-гуманітарного циклу | Додав: zpzp (20.12.2012)
Переглядів: 11138 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]