Людяність, милосердя, добро. Такі знайомі нам ці слова. Все частіше ми говоримо про них, а чи кожна душа відкрита для добра?

   Чомусь сьогодні наше суспільство заражене вірусом егоїзму, зла і жорстокості. Зачерствіли людські серця, заросли ряскою байдужості до чужого горя, чужої біди. Нині великий вплив на формування моральних якостей підлітків має преса і телебачення. Багато фільмів пропагують жорстокість, насильство, злобу, ненависть.
Де ж поділись ті риси, які з давніх-давен були притаманні нашому народу: чуйність і справедливість, уміння розділити чужий біль, допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, захистити старість і немічність, розрадити самотніх.

   Але що потрібно зробити для того, щоб ці згадані слова, добрі звички і традиції збереглися навіки?

   Невже для того, щоб виіскрити доброту з наших сердець, потрібні землетрус, повінь чи Чорнобильська катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба в звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги?

   Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.
Саме тому з метою  виховання в учнів почуття чуйності, доброти, милосердя, поваги до людей з обмеженими можливостями, толерантності, співпереживання класним керівником 6-А класу Ващенок С.С. проведено відкрите виховне заняття «Учись добро творити». Основними питаннями, на які учні намагались знайти відповідь під час «Мозкового штурму» були: «Що таке милосердя, співчуття?», «Де народжується добро?». Віртуально мандруючи країною Добра, учні зупинялись на «Вокзалі Родинному», у «Місті Дружби», на «Зупинці Натхнення». Свої роздуми та судження прикрашали поетичними рядками про найцінніші, вічні людські скарби - доброту, людяність, милосердя. Завершуючи годину спілкування, школярі визначили найголовніші правила милосердя:

• допомагати бідному,нагодувати голодного,
• напоїти спраглого,
• прощати образи,
• втішати засмучених,
• не відповідати злом на зло,
• молитися за інших.

   Учні зрозуміли, що доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі і біді - це в характері риси  нашого українського  народу.