Краса така – що й не переказати!
Слова самі летять, мов журавлі!
Дарує осінь нам розкішне свято,
І Божа милість ходить по землі!

   Золота осінь. А й справді, як не відзначити цю чарівну пору року і не влаштувати свято? Скільки поетів освідчувались їй у коханні, скільки художників увіковічнили її красу у своїх полотнах.  А вона кожного року знов і знов зачаровує нас своєю безмежною щедрістю та неймовірною красою. Щось у повітрі плине тепле, красиве і вічне, щось непорушне і загадкове. Осінь з ніжним вітром пливе по рідному Закарпатті. Звичайні дні  -  інколи дощові, інколи просто обвиті сивим туманом, а іноді сонячно ніжні , з легкими павутинками бабиного літа…
Чарівниця-осінь не т ... Читати далі »